КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ЛУКА-МЕЛЕШКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ ЛУКА-МЕЛЕШКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ"

"Наш ліцей - ліцей сучасних знань" / "Our school - the school of modern knowledge!"

Про школу

Історія Лука-Мелешківської школи
 

 

ІСТОРІЯ  ШКОЛИ

На прикінці XVIII ст. при кожній церкві на Поділлі коштом церковного братства та громади утримувалися парафіяльні школи. У них навчалися церковнослов’янській мові, інколи польській, церковному співу, арифметиці. Миряни по закінченні такої школи могли стати дячками. Як-правило, наставниками у школах були дяки, від чого й школи серед людей називались дяківськими. Після приєднання до Росії (1793 р.) вказані школи існували на Правобережжі Ще впродовж 25 років, поки на причетнецькі посади призначалися люди незалежно від стану, а відповідно до здібностей та освіченості. Існувала така школа і в Луці-Мелешківській. Це засвідчує «Камеральний  топографічний опис Вінницького повіту», витяг з якого подано вище. В міру затвердження на посадах постійних причетників і в міру посилення кріпосного права парафіяльні школи почали зникати. Від 20-х до 40-х рр. вони майже кругом зникли. Перестала існувати й лучанська школа. Коли саме – невідомо, але в церковних документах 20-х -50-х рр.. XIX ст.. вона жодного разу не згадується.

Перша згадка про школу в Луці-Мелешківській датована 1 серпня 1867р. і міститься у довідковій записці волосного старшини Івана Лащенка про наявність навчальних закладів у селах Лука-Мелешківської волості,  поданій у мировому посереднику. В документі зазначено, що на території  волосі існує 2 початкових школи ­­­­– лучанська і писарівська. Перша містилася в громадському будинку. Навчалися в ній 16 учнів. Ні імені вчителя, ні місця, де розташовувався вказаний громадський будинок, не вдалося з’ясувати. Гадано, що школа перебувала десь біля церкви.

В роки революції та громадянської війни лучанське народне училище продовжувало свою діяльність. Поступово увесь навчальний процес було переведено на українську мову.

            У 1919 р. вчителями в училищі працювали:

                        1) Олександр Савич Костецький

                        2) Лідія Василівна Гловацька

                        3) Василь Федотович Сич

                        4) Любов Антоніна Балан

                        5) Михей Федорович Старостенко

Наприкінці 1919 р. народне училище перетворено в єдину трудову школу з терміном навчання чотири роки. 1921 р. учителі та сільська адміністрація звернулися до волосного та повітового відділів народної освіти з проханням відкрити у школі т. зв. Другий концентр. За тодішньою структурою шкільної освіти це означало збільшення терміну навчання до 7 років і розширення навчальних програм. 22 червня 1921 р. в приміщенні школи відбулося засідання шкільної ради. Представник Вінницького повітового відділу народної освіти В. А. Ямщицький провів обстеження школи на предмет можливості відкриття 2-го концерну. Наводжу витяг з акту:

<<…школа(2 класса о группах ) помещается в каменном  одноэтажном доме ,состоящим из 4-хклассных комнат , учительской , коридора и комнаты служителя . Здание вполне прочное, но требует неотложного ремонта ,а изменено : внутренней побелки ,исправления печей ,покраски крыши и коридора . Кроме того , необходимо ремонтировать здание под квартирами учителей и службы.  В материальном  отношении школа переживает  кризис :местное сельское общество очень неотзывчиво к нуждам школы , на хозяйственные и другие цели средств не поступает ,за исключением учительского содержания ,которое отпускается неравномерно .Жалованье служителю подряд за несколько месяцев не получалось . Классы и коридор загрязнены частыми собраниями селян и преходящими воинскими частями и не приводятся в опрятный вид сельсоветом , несмотря на  неоднократные жалобы завшколой , который вынужден самолично подмечать здание после каждого посещения .

Занятия в прошлом 1920/21 уч. году открылися 1го ноября. Такое позднее начало объясняется реквизицией здания  365 красноармейским полком. Учащихся было 98 … Нормальному ходу занятий мешали переодические расквартирования воинских частей в одной из классных комнат, почему было невозможно выпольнить всей программы. Учебный год закончился в Вербную субботу с 49 учащимися… Такая убыль учащихся, в сравнении с началом занятий, и ранее закрытие их объясняется открытием весняных работ. Кроме классных занятий, дети были практически ознакомлены на пчельнике и школьном огороде…>>

По тому школа отримала другий концентр з1921/22 навч. року, при ній також було відкрито дитячий садок.

На 1 січня 1922 р. школу очолював О.С. Костецький. До педколективу належали ще три чоловіки: Василь Федотович Сич, Василь Юхтимович Серга та Никифор Іванович Головняк.

12 вересня 1922 р. на педраді 68-річний О. С. Костецький попросив відставки з посади завідуючого школою, мотивуючи своє прохання поважним віком . На його місце призначено Олександра Степановича Акантова, секретарем педради обрано Дмитра Головняк.

О. С. Акатнов народився 20.09.1890 р. в м. Олександро-Грушевську Донської області, українець. Навчався в станиці Каменській. Першу посаду вчителя одержав 1910 р. в м. Станіславчику на Поділлі в єврейській <<Талмуд-Торі>>, де викладав російську мову та арифметику. У 1911-12р.р. працював у Демидівській церковно - парафіяльній школі; 1913-14 р. р. – у Медвідській церковно - парафіяльній школі. 20.07.1914р. мобілізований в армію. Прослужив рядовим до1.03. 1918 р. Повернувся у Станіславчик, де у 1918-22 р.р. працював зав школою. В Луці-Мелешківській з 1 березня 1922 р. 

  Дружина Акантова – Марія Макарівна  була призначена вчителькою в лучанську школу восени 1922  р. 

  У 1923 р. в школу призначено ще одного учителя, а саме – Сергія Лаврентійовича Дмитрієва. Народився він 11.06.1903 р. на Київщині. Рано залишився без батька. Мати переїхала на Поділля й влаштувалася на заробітки в лучанській економії графа Гейдена. Сергій навчався в Лука-Мелешківському народному училищі, у вищій початковій школі м. Вінниці, закінчив педкурси.

  1924/25 навч. рік став останнім для О.С.Костецького. За власним бажанням він пішов на пенсію. Сільська Рада, з огляду на те, що він був бездітним і не мав сім’ї, дозволила йому проживати в шкільному будинку до кінця життя.

   В квітні 1920 р. в селі організовано хату-читальню. Перебувала у віданні повітового комітету КСМУ. Працювала двічі на тиждень. На 1. 01. 1922 р. кількість книг становила 342 томи. Обслуговували хату-читальню вчителі місцевої школи. 


На прикінці XVIII ст. при кожній церкві на Поділлі коштом церковного братства та громади утримувалися парафіяльні школи. У них навчалися церковнослов’янській мові, інколи польській, церковному співу, арифметиці. Миряни по закінченні такої школи могли стати дячками. Як-правило, наставниками у школах були дяки, від чого й школи серед людей називались дяківськими. Після приєднання до Росії (1793 р.) вказані школи існували на Правобережжі Ще впродовж 25 років, поки на причетнецькі посади призначалися люди незалежно від стану, а відповідно до здібностей та освіченості. Існувала така школа і в Луці-Мелешківській. Це засвідчує «Камеральний  топографічний опис Вінницького повіту», витяг з якого подано вище. В міру затвердження на посадах постійних причетників і в міру посилення кріпосного права парафіяльні школи почали зникати. Від 20-х до 40-х рр. вони майже кругом зникли. Перестала існувати й лучанська школа. Коли саме – невідомо, але в церковних документах 20-х -50-х рр.. XIX ст.. вона жодного разу не згадується.

Перша згадка про школу в Луці-Мелешківській датована 1 серпня 1867р. і міститься у довідковій записці волосного старшини Івана Лащенка про наявність навчальних закладів у селах Лука-Мелешківської волості,  поданій у мировому посереднику. В документі зазначено, що на території  волосі існує 2 початкових школи ­­­­– лучанська і писарівська. Перша містилася в громадському будинку. Навчалися в ній 16 учнів. Ні імені вчителя, ні місця, де розташовувався вказаний громадський будинок, не вдалося з’ясувати. Гадано, що школа перебувала десь біля церкви.
В роки революції та громадянської війни лучанське народне училище продовжувало свою діяльність. Поступово увесь навчальний процес було переведено на українську мову.
            У 1919 р. вчителями в училищі працювали:
                        1) Олександр Савич Костецький
                        2) Лідія Василівна Гловацька
                        3) Василь Федотович Сич
                        4) Любов Антоніна Балан
                        5) Михей Федорович Старостенко
Наприкінці 1919 р. народне училище перетворено в єдину трудову школу з терміном навчання чотири роки. 1921 р. учителі та сільська адміністрація звернулися до волосного та повітового відділів народної освіти з проханням відкрити у школі т. зв. Другий концентр. За тодішньою структурою шкільної освіти це означало збільшення терміну навчання до 7 років і розширення навчальних програм. 22 червня 1921 р. в приміщенні школи відбулося засідання шкільної ради. Представник Вінницького повітового відділу народної освіти В. А. Ямщицький провів обстеження школи на предмет можливості відкриття 2-го концерну. Наводжу витяг з акту:
<<…школа(2 класса о группах ) помещается в каменном одноэтажном доме ,состоящим из 4-хклассных комнат , учительской , коридора и комнаты служителя . Здание вполне прочное, но требует неотложного ремонта ,а изменено : внутренней побелки ,исправления печей ,покраски крыши и коридора . Кроме того , необходимо ремонтировать здание под квартирами учителей и службы. В материальном отношении школа переживает кризис :местное сельское общество очень неотзывчиво к нуждам школы , на хозяйственные и другие цели средств не поступает ,за исключением учительского содержания ,которое отпускается неравномерно .Жалованье служителю подряд за несколько месяцев не получалось . Классы и коридор загрязнены частыми собраниями селян и преходящими воинскими частями и не приводятся в опрятный вид сельсоветом , несмотря на неоднократные жалобы завшколой , который вынужден самолично подмечать здание после каждого посещения .
Занятия в прошлом 1920/21 уч. году открылися 1го ноября. Такое позднее начало объясняется реквизицией здания 365 красноармейским полком. Учащихся было 98 … Нормальному ходу занятий мешали переодические расквартирования воинских частей в одной из классных комнат, почему было невозможно выпольнить всей программы. Учебный год закончился в Вербную субботу с 49 учащимися… Такая убыль учащихся, в сравнении с началом занятий, и ранее закрытие их объясняется открытием весняных работ. Кроме классных занятий, дети были практически ознакомлены на пчельнике и школьном огороде…>>
По тому школа отримала другий концентр з1921/22 навч. року, при ній також було відкрито дитячий садок.
На 1 січня 1922 р. школу очолював О.С. Костецький. До педколективу належали ще три чоловіки: Василь Федотович Сич, Василь Юхтимович Серга та Никифор Іванович Головняк.
12 вересня 1922 р. на педраді 68-річний О. С. Костецький попросив відставки з посади завідуючого школою, мотивуючи своє прохання поважним віком . На його місце призначено Олександра Степановича Акантова, секретарем педради обрано Дмитра Головняк.
О. С. Акатнов народився 20.09.1890 р. в м. Олександро-Грушевську Донської області, українець. Навчався в станиці Каменській. Першу посаду вчителя одержав 1910 р. в м. Станіславчику на Поділлі в єврейській <<Талмуд-Торі>>, де викладав російську мову та арифметику. У 1911-12р.р. працював у Демидівській церковно - парафіяльній школі; 1913-14 р. р. – у Медвідській церковно - парафіяльній школі. 20.07.1914р. мобілізований в армію. Прослужив рядовим до1.03. 1918 р. Повернувся у Станіславчик, де у 1918-22 р.р. працював зав школою. В Луці-Мелешківській з 1 березня 1922 р. 
 Дружина Акантова – Марія Макарівна була призначена вчителькою в лучанську школу восени 1922  р. 
 У 1923 р. в школу призначено ще одного учителя, а саме – Сергія Лаврентійовича Дмитрієва. Народився він 11.06.1903 р. на Київщині. Рано залишився без батька. Мати переїхала на Поділля й влаштувалася на заробітки в лучанській економії графа Гейдена. Сергій навчався в Лука-Мелешківському народному училищі, у вищій початковій школі м. Вінниці, закінчив педкурси.
 1924/25 навч. рік став останнім для О.С.Костецького. За власним бажанням він пішов на пенсію. Сільська Рада, з огляду на те, що він був бездітним і не мав сім’ї, дозволила йому проживати в шкільному будинку до кінця життя.
   В квітні 1920 р. в селі організовано хату-читальню. Перебувала у віданні повітового комітету КСМУ. Працювала двічі на тиждень. На 1. 01. 1922 р. кількість книг становила 342 томи. Обслуговували хату-читальню вчителі місцевої школи. 
Нове приміщення школи почали будувати в серпні 1912 року, будівництво закінчилося у жовтні 1913р. Акт про прийомку в експлуатацію будівлі складено 10 жовтня 1913р.. Тепер це старе приміщення становить ліве крило від центрального входу школи. З 1 вересня 1913р. народне училище в Луці-Мелешківській стало двокласним. З наданням училищу статусу двокласного у ньому збільшилась кількість учителів до трьох. Термін навчання збільшився до 5 років. В 1915 р. в училищі навчалося 185 дітей (153 хлопчики і 32 дівчинки). В це число входили майже всі діти шкільного віку , що мешкали в селі. Середня загальноосвітня школа розпочала працювати з 1950 р., в 1964 р. провели добудову на 4 класних кімнати. В 1976 р. завершили добудову навчального корпусу. Сьогодні навчальний корпус складається з 19 класних кімнат, спортивного залу, залу їдальні, кухні, бібліотеки, майстерень по обробці деревини, металу, обслуговуючої праці, кабінетів інформатики, початкової школи.